понеділок, 10 лютого 2020 р.

                           Стежками Михайла Вербицького….
  Учителі мистецтва Солонківської ОТГ (Марухняк І.С., Дума І.В., Мацяк Л.І., Іванець В.М.) подорожували місцями, які пов’язані з життям та діяльністю автора гімну «Ще не вмерла України…» Михайла Вербицького. Супроводжувала їх співавторка книги «Молитва і пісня Михайла Вербицького», журналістка Надія Пастернак.
  Розпочали подорож з музею  «Бойківщина», в якому ознайомились з багатогранною експозицією про  історію та культуру бойківського краю, життя  та діяльність  письменника, адвоката, громадсько-політичного діяча, уродженця міста Самбора, повітового комісара ЗУНРу Андрія Чайковського,  активних  діячів ЗУНР, ОУН, УПА, УГВР, дивізію «Галичина»  Закерзоння — Михайла Іванця, Осипа Куриласа, Кирила Осьмака, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Ярослава Стецька.
   Оглянувши Самбір з висоти ратуші (пам'ятка архітектури XVII—XIX ст.), присутні дізнались про походження назви міста, його герба: це блакитний щит, на якому зображено оленя, що біжить справа наліво,шия оленя прошита стрілою, вгорі щит прикрашено золотою короною .
   Згодом побували  у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де вже 250 років зберігають мощі покровителя закоханих святого Валентина. Автентичність реліквії підтверджує документ Папи Римського від 1759 року. Учителі помолилися   у своїх потребах і просили  заступництво за свої родини у Чудотворної  ікони Самбірської Божої Матері, написаної, за легендою, самим євангелістом Лукою.
   Потім дорога повела до Стрілок, до школи, яка названа іменем Михайла Вербицького. Учителі, зібравши колекцію предметів бойківського одягу та побуту, захоплено розповіли про видатних людей краю: етнографа Михайла Зубрицького, Володимира Шагала, автора українського «Букваря» отця Івана Могильницького, дороги якого пересікалися з Михайлом Вербицьким, священника Івана Яворницького, який був послом в Австрійському сеймі, художників Григорія Півторака, Романа Сторчака…
   Завершили подорож у церкві Святого Євстахія, де служив автор Гімну України. Доторкнувшись до святині, послухавши настоятеля храму, усі присутні разом  заспівали «Ще не вмерла України…» - нашу молитву, нашу пісню, нашу віру в непереможність українського народу...